Ян-Хризостом-Антоній Богомолець

Деталі: Категорія: Uncategorised; Опубліковано: Середа, 22 жовтня 2014, 05:27; Перегляди: 1341

Борець із забобонами

Ян Хризостом-Антоній Богомолець – видатний польський математик, астроном, богослов, професор філософії. Молодший брат Францішка Богомольця.

Ян Богомолець народився 27 січня 1724 р. За однією версією, у Вітебську, за іншою – так само, як і його брат, в маєтку Глибокому вітебського повіту Полоцького воєводства.

Початкову освіту здобув удома. До ордену єзуїтів вступив у Вільні в 15 років – 21 серпня 1739 р. Вивчав філософію у Віленській академії, теологію – у Варшавській єзуїтській академії. У Варшаві ж він був рукопокладений у ксьондзи 29 квітня 1751 р., після чого був призначений віце-регентом Віленської шляхетської колегії. На цій посаді Ян-Хризостом прослужив з 1753 по 1754 рр., доки не був направлений до Праги для вивчення фізики, математики та астрономії. 21 серпня 1754 р. Ян Богомолець за прикладом свого старшого брата відписав у вітебській магдебургії частину своєї долі батьківського спадку рідним братам.

У Празі Ян Богомолець навчався два роки у видатного чеського фізика і математика Юзефа Степлінга (1716-1778), співучня Ісаака Ньютона і Леонарда Ейлера. Після закінчення курсу навчання заочна дружба Юзефа Степлінга і Яна Хризостома-Антонія Богомольця тривала багато років.

Після повернення до Варшави Ян Богомолець викладав у столичній єзуїтській колегії філософію і фізику (1757-1765). У 1758 році він видає теоретичну роботу з геометрії та тригонометрії. З 1767 року і до заборони ордена єзуїтів в 1773 році викладає богослов'я і канонічне право. Кілька його робіт, виданих у цей період, були присвячені богословським проблемам і відзначені сильним впливом Фоми Аквінського. У 1770 році вийшла астрономічна робота Яна Богомольця «Прогностик злих і добрих комет 1769-1770 рр." ("Prognostyk zły czy dobry komety roku 1769 i 1770»). Більшість робіт Яна Богомольця були видані в королівській друкарні, якою завідував його старший брат, Францішек Богомолець.

Заборона ордена єзуїтів обернулася для професора філософії і теології Яна Богомольця втратою роботи. Близько року, може й більше, він давав приватні уроки синові великого коронного секретаря Бєлінського, а потім отримав парафію Божого Тіла в Камьонці – районі в Празі (передмістя Варшави – Ред.), в храмі Матері Божої Переможниці (Matki Bożej Zwycięskiej). Там він заснував парафіяльну школу. Багато жертвував на неї, а також на благодійність в цілому, виступав з проповідями. Своїм коштом утримував учнів школи, які приходили до неї з віддалених сіл, закуповував книги для місцевої бібліотеки, платив стипендії відмінникам навчання і виділяв посаг для незаможних молодят з парафії.

В цей період Ян Хризостом-Антоній Богомолець залишив після себе кілька богословських та інших робіт. Серед них – двотомник «Диявол як він є» («Diabeł w swojej postaci», 1777), спрямований на розвінчання популярних в XVIII столітті в Польщі забобонів про нечисту силу, особливо про упирів, і способи боротьби з ними. Праця цей був дуже популярний у Польщі. При його написанні автор використав не тільки Біблію і праці Отців Церкви, а й твори Сенеки, Декарта, Спінози, наводив випадки з античної і середньовічної, в тому числі польської національної історії. «Показав Богомолець у цій роботі не тільки величезну вченість, але і рівень, і думки які випереджали свій час», – писала польська дослідниця К. Войтицька. Перше видання книги було розкуплено так швидко, що друге видавець надрукував за свій рахунок, оскільки не сумнівався і її успіху. Власне, так воно і вийшло. Уже в 50-х роках XIX в. ця книга вважалася бібліографічною рідкістю.

У своїх проповідях Ян Хризостом-Антоній Богомолець закликав до покаяння і морального очищення. Головною причиною занепаду Польщі та всієї Речі Посполитої він бачив у падінні моралі. Його проповіді незабаром стали популярними серед варшавських інтелектуалів і серед столичних низів. Сучасник Яна Богомольця, польський письменник білоруського походження Адам Нарушевич, присвятив йому роман «Василиск» («Bazyliszek»).

Втім, Ян Хризостом-Антоній Богомолець не скидався на святенника. Не чужі йому були і деякі людські слабкості. Один шляхтич згадував, як живучи в Празі, Ян Богомолець «приїздив кінно» до його батька, з яким дружив, «для гри в мар'яж». В одному з віршів, присвяченому Яну Богомольцеві, згадується про його любов до шоколаду.

На відміну від свого брата Францішка, на чию творчість вплинули ідеї французького Просвітництва (втім, Францішек Богомолець ніколи не поділяв антиклерикальних випадів «просвітителів»), Ян Богомолець полемізував з ними – дорікав їм, зокрема, в підриві віри в Бога, у нападах на католицькі догми, в проповіді свободи без моральних устоїв. Ян Богомолець вважав, що зло, яке робить людина, виходить від неї самої, а не є визначеним Творцем. Однак Бог дав людині і засоби до порятунку у вигляді покаяння. Згідно з твердженнями Яна Богомольця, людина – вільна істота, яка має право вибору. Людина відрізняє добро і зло, і може діяти згідно з тим, що обирає. У людини також є здатність до стриманості і придушення безладних пристрастей плоті шляхом посту і покаяння. Людина складається з двох основних елементів, що визначають її сутність: душа і тіло. Душа дає тілу життя і впливає на тіло в різний спосіб. Існує також зворотній взаємозв'язок: якщо тіло слабо, стан душі змінюється відповідно.

Ян Хризостом-Антоній Богомолець був категоричним противником насильства. Саме тому він не підтримав повстання Тадеуша Костюшка (12 березня 1794 р.). Коли в квітні 1794 р. повстанці вели бої за вигнання російських військ з Варшави, Ян Богомолець виступив у костелі св. Станіслава з проповіддю, спрямованою проти повстанців, закликаючи підкорятися «законним властям», які підтримувала російська імператриця Катерина II. В результаті від нього відвернулися багато парафіян, а його спрямовані проти насильства проповіді в розпал повстання мали, скоріше, зворотний ефект і викликали агресію по відношенню до проповідника. Тому Ян Богомолець був змушений переховуватися у друзів. Однак йому довелося постати перед військово-кримінальним судом. За вироком суду, його майно було конфісковане, а сам Ян Богомолець був примусово поміщений до монастиря братів-боніфратріїв.

Під час захоплення Варшави російськими військами фельдмаршала Суворова район Камьонек, де знаходилася парафія Яна Богомольця, був повністю знищений. Оскільки захисники Камьонка чинили завзятий опір, російський фельдмаршал наказав вирізати в ньому всіх живих. Переживши через це сильний психічний розлад, Ян-Хризостом-Антоній Богомолець помер 17 лютого 1795 р. у Варшаві в монастирському шпиталі. Як свідчить напис на надгробній плиті, прожив він 71 рік і 21 день.

Похований у Катакомбах Повонзковського кладовища під Варшавою.

Джерела й література

1. НИАБ. Ф. 2512. – Оп. 2. – Сп. № 2. – Л. 11(зв).

2. Piech T. Zarys historii fizyki w Polsce. – Kraków, 1948.

3. Weinert A. “Starozytności Warszawy”. T. IV – Warszawa, 1856.

4. Wojcicki K. Cmientarz Powązkowski pod Warszawą. T. II. – Warszawa, 1856

5. Блинова Т. Иезуиты в Белоруссии (Их роль в организации образования и просвещения). – Гродно, 2002

6. Strona internetowa Parafii Bożego Ciała na Kamionku http://www.parafia-kamionek.waw.pl/content/view/3/11/1/1/

7. Oficialny serwis internetowy Rady osiedla Kamionek. http://www.kamionek.waw.pl/

8. Przegląd praski. http://przegladpraski.pl/bohomolec-kontra-kosciuszko/