Мечислав-Троян Павлович Богомолець

Деталі: Категорія: Uncategorised; Опубліковано: Середа, 22 жовтня 2014, 05:29; Перегляди: 1261

Доктор Богомолець з Костроми

Мечислав-Троян Богомолець – єдиний відомий нам медик в «вітебській» гілці роду Богомольців.

Народився або у Вітебську, або в батьківському маєтку Купидвор (Єватине) невельського повіту Вітебської губернії. У 1861 р. закінчив Вітебську семикласну гімназію зі срібною медаллю (в гімназії навчалися в основному католики).

Можливо, брав участь в Січневому повстанні 1863 року, оскільки згодом опиинвся в Костромі, де жило багато його учасників, відправлених на заслання (в основному – поляків). Закінчив Петербурзьку імператорську медико-хірургічну академію (справа №752). Звання лікаря отримав в 1872 р.

Надвірній радник, ординатор Костромської повітової земської лікарні, автор, щонайменше, двох робіт, опублікованих в спеціалізованому виданні "Медичний огляд".

У той час, коли Мечислав Богомолець служив у лікарні, стався неприємний інцидент. Якось до його відділення поклали семінариста – очевидно, щось у нього було не в порядку з кишечником, тому що Мечислав Богомолець призначив йому клізму. Але через халатність доглядальниць та чергового фельдшера пацієнту ввели клізму з сірчаної кислоти. Внутрішні опіки виявилися смертельними.

Сам Мечислав Богомолець не був винним у трагедії. Але, оскільки це сталося в його відділенні, він подав у відставку. Однак на його кар'єрі це не позначилося. У доктора Мечислава Богомольця була бездоганна професійна репутація, що забезпечувало йому приплив клієнтів.

Доктор також брав активну участь у громадському житті міста: був членом Костромського губернаторства у земських і міських справах присутствія, гласним Костромської міської думи, очолював правління Костромського товариства «Допомога дітям».

Незважаючи на православне оточення, залишався вірним римської церкви, був старостою приходу Костромського костелу.

Володів будинком на вулиці Іванівській.

У 1901 році увійшов до складу попечительської ради першої в Костромі жіночої прогімназії.

У 1904 році разом з дружиною перебував почесним членом Благодійного товариства для допомоги нужденним католикам (статут Товариства затверджений на загальних зборах 30 квітня 1904 р.) Головною метою товариства стало «діставання коштів до поліпшення матеріального і морального стану бідних римо-католицького віросповідання без різниці статі, звань і станів».

Джерела й література:

1. НИАБ. Ф. 2554. – Оп. 1. – Сп. №146. – Л. 8.

2. НИАБ. Ф. 2512. – Оп.1. – Сп. №355. – Л. 15 (зв.).

3. "Русские врачи писатели". Сост. Лев Фед. Змеев. – СПб, 1868-1888. – Тетр. 4. – С. 34;

4. «Дворянский календарь». Тетрадь 11. – СПб., 2003. – С. 24-25.

5. Бадьина Н.В. «Костромские поляки»//Страницы времен. – 2011. – № 4 (11) – С. 87-94.

6. Сизинцева М.В. «Смольяниновы: Из истории Смольяниновской гимназии»// Губернский дом. 2002. – №3-4. – С.54-58.

7. Крылов-Толстикович А. «Русские врачи ХVIII – начала ХХ вв. Приложения» http://www.proza.ru/2013/08/26/1373

8. «Исторические анекдоты от Старого Ворчуна» http://www.abhoc.com/arc_an/2004_02/234/.