Родовідне дерево
History of family

Родовідне дерево

Родовідне дерево

 

В процесі роботи над історією роду Богомольців ми встановили, що рід веде свій початок від служивого боярина Оліфера, який жив наприкінці XIV – у першій половині XV ст. на Вітебщині. Надалі ми для зручності розділили всіх Богомольців на дві умовні гілки: так звану «вітебську», або «материнську», і «чернігівську» - залежно від місця проживання їх представників.

«Розрив» гілок стався, за нашим припущенням, у XVI-XVII ст. Проте встановити більш точний час, коли і звідки перші Богомольці прибули на Чернігівщину, поки не вдалося. Однак, можливо, що «чернігівська» гілка веде свій початок від одного з тих «вітебських» Богомольців XVI-XVII ст., життєписи яких, що наведені нами тут, закінчуються словами «Інших даних про нього немає» або «Даних про сім'ю і потомство немає». 

Можна, звичайно, тут послатися на брак документальної бази. І це буде виправдано, враховуючи, скільки документів загинуло у вогні історичних катаклізмів тільки за минуле століття. З іншого боку, нами знайдені і опрацьовані далеко не всі документи, що стосуються роду Богомольців, які зберігаються в архівах України, Білорусії та Польщі. 

Не будемо приховувати, що серед генеалогів існують серйозні сумніви з приводу того, що «вітебські» і «чернігівські» Богомольці – це один і той же рід. Ось, наприклад, думка відомого білоруського фахівця з генеалогії Владислава Верьовкіна-Шелюти: «Чи не походять українські Богомольці з білоруського роду? Сказати про це щось певне складно. Від початку я би припустив, що ні. Прізвище "Богомолець" є прізвищем утвореним від прізвиська, цілком можливо, що таке могло бути абсолютно окремо одне від іншого в білоруській та українській мовах». 

Справді, в процесі пошуків нами було встановлено, що деякі особи з прізвищем «Богомолець» проживають, наприклад, на Тернопільщині, віддаленій як від Вітебщини, так і від Чернігівщини або є переселенцями до США і Канади з Західної України; швидше за все, вони й справді ніяк не пов'язані з цим родом з Вітебщини, котрий печатався, як відомо, гербом «Богорія». Втім, прізвище «Богомолець» в Україні не таке вже й поширене. Разом з тим, у «Малоросійському гербовнику» згадується, що Петро Васильович Богомолець, предок фактично всіх «чернігівських» Богомольців, також використовував герб «Богорія», а ось його син, Євстафій Петрович, уже печатався гербом «Помян» (Лукомский В. К. , Модзалевский В. Л. «Малороссийский гербовник». - СПб., издание Черниговского дворянства, 1914. – С. 12). 

Спільність гербу Петра Васильовича Богомольця (і, очевидно, його ближче невідомого батька, Василя Богомольця) та представників «вітебської» гілки роду – поки що єдина нитка, яка дозволяє міркувати про зв'язок «чернігівців» з «материнською» гілкою. 

До речі, зміна гербу мала місце і в інших родах. Наприклад, відомий польський письменник Генрик Сенкевич (1846-1916) печатався гербом «Ошик», а його троюрідна сестра Кароліна (до речі, мати відомого польського мореплавця Анджея Богомольця) - гербом «Сенюта».