Пам'ятні місця
History of family

Пам'ятні місця

Пам'ятні місця

Витоки роду


Мемориально-музейный комплекс «Грюнвальдская битва»

Меморіально-музейний комплекс «Грюнвальдська битва»

 

Поле Грюнвальдской битвы 600 лет спустя

Поле Грюнвальдської битви шість століть потому

 

Посередині – герб Гедиміновичів «Колюмни». Згідно з Яном Длугошем, з усіх литовсько-руських хоругов, які брали участь у Грюнвальдській битві, десять йшли в бій саме під цим знаком. В тому числі й вітебська, де, імовірно, бився предок Оліферовичів-Богомольців

 

 

Зброя учасників Грюнвальдської битви

 

 

В’їзд до села Погостища – родового гнізда Оліферовичів-Богомольців у XV ст.

 

 

Так нині виглядають погостищівські ниви і сіножаті бояр Оліферовичів і їхніх нащадків – шляхтичів Богомольців

 

 

Річка Ольшанка. Неодноразово згадується в документах, пов’язаних із землеволодінням шляхтичів Оліферовичів-Богомольців у Погостищі

 

Тут стояла родова церква св. Миколая-Чудотворця, зведена боярами Оліферовичами

 

Звідси народилося їхнє прізвисько – Богомольці, котре стало їхнім родовим іменем...

 

Нині на місці зруйнованої більшовиками церкви Богомольців у Погостищах – пам’ятний хрест учасникам Січневого повстання (1863-1864)

 

Де жили Богомольцi

 

Палац роду Щитів. Н. Орда (1807-1883). Графіка, акварель. Між 1875 і 1876 рр. Палац, побудований на початку XIX ст., належав Юстиніану Немировичу-Щиту (роки життя невід.) гербу Ястшебєц, дрисненському повітовому маршалку (предводителю дворянства). Юстиніан Немирович-Щит був одружений на Юзефі Богомолець – доньці мера Вітебська в 1812 р., Ромуальда Богомольця. Палац знаходився в маєтку Юстиніановому (нинішній Верхньодвинський район Вітебської області, Білорусія). До наших днів не зберігся

 

 

Будинок сім'ї Присецьких. Село Климове (зіньківський повіт, полтавська губернія). Кінець ХІХ - початок ХХ ст. Тут якийсь час жив Олександр Олександрович Богомолець (1881-1946) у діда і бабусі по матері – Миколи Максимовича та Софії Семенівни Присецьких

 

 

 

 

 

 

 

 Батьківський будинок, у якому провів дитячі та юнацькі роки президент АН УРСР Олександр Олександрович Богомолець. Сучасний вигляд. Ніжин, Чернігівська область, Україна. Лютий 2010 р. 

 

Меморіальна дошка, встановлена в 1981 р. на честь 100-річчя з дня народження Олександра Олександровича Богомольця на стіні батьківського будинку, де він провів своє дитинство. Ніжин, Чернігівська область, Україна

 

Будинок №11 по вулиці Митнинській. Тут проживав купець 1-ї гільдії Ромуальд-Петро-Андрій (Петро) Михайлович Богомолець. Петербург, Росія

 

Можливо, дача Володимира Федоровича і Наталі Михайлівни Лазурських під Люстдорфом (Одеська губернія)

 

Можливо, будинок Богомольців у Ніжині

 

 Розентово - маєтність барона Антонія-Юзефа фон Фелькерзама. Успадкована його донькою Терезією - дружиною мера Вітебська Ромуальда Богомольця, а по ній її дітьми - Ігнацієм, а затим Михайлом Богомольцями. Графіка. Автор невідомий. 1797 р. Робота вміщена у збірці Кшиштофа Бротце "Monumenta Livoniae". Скан-копія люб'язно надана настоятелем Розентовського Хрестовоздвиженського римо-католицького приходу о. Володимиром Гусєвим  

 

Внутрішній двір маєтності Розентово з виглядом на протилежний берег річки Малти. На тому березі видно костьол св. Антонія (праворуч), корчму (посередині, праворуч від мосту) і поштову станцію (дві будівлі зліва від мосту). Графіка. Автор невідомий. 1797 р. Робота вміщена у збірці Кшиштофа Бротце "Monumenta Livoniae". Скан-копія люб'язно надана настоятелем Розентовського Хрестовоздвиженського римо-католицького приходу о. Володимиром Гусєвим

 

 

Маєток Горікольн (Гаркални, Латвія). Господарська будівля невідомого призначення - майже все, що збереглося до наших днів від колись розкішного маєтку, успадкованого від матері Філіпом-Олександром Богомольцем, відомим у свій час молокопромисловцем. У Горікольні народилися двоє з чотирьох дітей Філіпа Богомольця - Аделія і Анджей. Знімки люб'язно надані настоятелем Розентовського Хрестовоздвиженського римо-католицького приходу о. Володимиром Гусєвим

 

Маєток Горікольн (Гаркални, Латвія). Алея. Знімок люб'язно наданий настоятелем Розентовського Хрестовоздвиженського римо-католицького приходу о. Володимиром Гусєвим

 

*   *   *

Опис маєтку Розентово, 

що належало Філіпу-Олександру Богомольцю

 «На жаль, маєток Богомольців не зберігся до нашого часу, але описи та фотографії, що залишилися, допомагають відновити зовнішній вигляд будинку і його інтер'єр. Красива будівля XVIII століття згоріла. Новий будинок був зведений у 1897 році в «дачному» стилі. Це було велика будівля, крита двосхилим дахом, довжина якого була 45 метрів. У центрі фасаду біля головного входу був прибудований багато прикрашений ганок з терасою над ним. Всі дерев'яні конструкції будинку покриті декором – так званими «дерев'яними мереживами». Варто відзначити, що в будинку було багато витончених терас, лоджій, сходів, що вели на вулицю.

Збереглися фотографії 1914 року, де видно оздоблення салону. Підлога вкрита паркетом, вікна закриті важкими плюшевими портьєрами. Меблі виглядають дещо масивними і грубими, але підібрані з великим смаком. Більшість предметів обстановки привезла свого часу з Парижа Адель Богомолець. На стінах висіли портрети членів сім'ї й прекрасні гобелени, дуже модні в Парижі XVIII століття. У будинку зберігалися фамільне срібло і фарфор родів Богомольців і Сенкевичів. Як і в багатьох інших маєтках, у Розентові була велика бібліотека, книги якої свідчили, що в домі знали й шанували твори класиків польської, французької та російської літератури.

Перед будинком був розбитий парк із доглянутими липовими алеями і оранжереями. Величина парку була 3 гектари. Через парк протікала річка Малта.

Маєток Розентово занепав між двома світовими війнами. Його розділили на частини в результаті земельної реформи. Літні люди згадують, що наприкінці 1930-х рр. Розентово являло собою невелике поселення, де були костьол і церква. Панської садиби в кінці 1930-х рр. уже не було».

Соколова М. «Розентово. История одного имения». – «Резекненские вести», №35-36. – 9 марта 1996 г.)

 

Влада

 

 

Вітебськ. Міська ратуша (70-ті роки XVIII ст.). В 1812 році звідси керував містом Ромуальд Богомолець. Зараз тут обласний краєзнавчий музей

 

Вітебський будинок губернських дворянських зборів. Дворян вітебської губернії очолювали в різний час Ромуальд Богомолець (1816-1819), а до нього – чоловік його молодшої сестри Анни, Юзеф-Генріх фон дер Борх. В 1850-1852 рр. цю посаду обіймав його син Михаїл фон дер Борх. Фото Сергія Прокудіна-Горського (1863-1944). Перші роки ХХ ст.

 

 

 

Козелець. Будівля полкової канцелярії Київського полку, в котрому служили значковими товаришами представники «чернігівської гілки» Богомольців протягом XVIII ст. Після ліквідації полкового устрою України (1781 р.) тут розміщувався міський магістрат. В 1789 році його очолював Євстафій (Остап) Петрович Богомолець. Нині тут розміщується центральна районна дитяча бібліотека

 

 

Навчальні заклади

 

Колишня вітебська перша чоловіча гімназія. Її в 1861 році закінчив зі срібною медаллю лікар Мечислав-Троян Богомолець

 

 

Ніжинський педагогічний університет ім. Гоголя. Тут була розташована чоловіча гімназія при Історико-філологічному інституті князя Безбородька. В гімназії з 1892 р. протягом року навчався Олександр Олександрович Богомолець

 

Кишинів. Будівля 2-ї чоловічої гімназії, де навчався Олександр Олександрович Богомолець з 1894 р. після переїзду з батьком до Кишинева до 1899 р., доки не був виключений «за небезпечний напрямок думок». Знімок кінця ХІХ – початку ХХ ст.

 

 

Колегія Павла Галагана. Тут деякий час навчався Олександр Олександрович Богомолець після виключення з Кишинівської гімназії. Знімки кінця ХІХ – початку ХХ ст.

 

 

 

Київський університет св. Володимира (нині – ім. Т. Г. Шевченка), де Олександр Олександрович Богомолець навчався спочатку на юридичному факультеті, а потім перевівся на медичний. До нього тут навчався на медичному його батько – Олександр Михайлович Богомолець. Знімки кінця ХІХ – початку ХХ ст.

 

Медичний факультет одеського Новоросійського університету, де навчався Олександр Олександрович Богомолець з 1901 по 1907 рр. Листівка початку ХХ ст.

 

 

 

Полтавський кадетський корпус. Його директором був дід Ольги Георгіївни Тихоцької (Богомолець)Сергій Георгійович Тихоцький (1807- 1872), учасник російсько-турецької (1828-1829) і Кримської (1853-1856) воєн. З його стін вийшли кілька поколінь Богомольців як «чернігівської», так і «вітебської» гілок роду. Поштові листівки кінця ХІХ – початку ХХ ст.

 

 

Сумський кадетський корпус. До нього був переведений і навчався до березня 1917 року Костянтин Леонідович Богомолець. Знімки і поштові листівки початку ХХ ст.

 

Михайлівське артилерійське училище в Санкт-Петербурзі. Його в 1893 році у званні підпоручика зі старшинством закінчив Миколай Федорович Богомолець (у майбутньому - герой першої світової війни, білогвардійський генерал). Поштові листівки кінця ХІХ - початку ХХ ст.

 

Бізнес, місця роботи, військова служба

 

 

Вітебськ (Білорусія). Міський парк. Тут знаходився Задунайський посад, де в XVI-XVIII ст. стояли ««ойчисті пляци» кількох поколінь Богомольців. На них розташовувалися торгівельні і промислові заклади, доходи від яких ішли шляхтичам Богомольцям. Сама шляхта у ті часи не мала права займатися торгівлею безпосередньо під загрозою втрати шляхетського звання

 

«Срібні ряди», де розташовувалося представництво Філіпа Богомольця (1865-1926?), через котре реалізувалася продукція молочної ферми в Розентово.  Санкт-Петербург, Росія.  

 

 

 

 

Петербург (Росія). Будинок №14 на проспекті Римського-Корсакова. Зведений на початку ХІХ ст., добудований архітектором Йоганом Цимом на початку 1860-х рр. Відомий як «будинок Богомольців». Ним з 1891 по 1916 рр. володіли на правах домовласників брати Філіп-Олександр Михайлович (1865-1926) і Михайло Михайлович (1869 – після 1916) Богомольці. Знімки Сергія Прохорова (Росія)

 

 


 

Петербург (Росія). Будинок № 121 на Набережній канала Грибоєдова. Зведений в 1912-1913 рр. архітектором Оскаром Шульцем. На правах домовласників ним володіли брати Філіп-Олександр Михайлович (1865-1926?) і Михайло Михайлович (1869 – після 1916) Богомольці. Знімки Сергія Прохорова (Росія)

 

 Повітова земська лікарня в Костромі. Тут служив лікар Мечислав-Троян Богомолець - єдиний медик у "вітебській гілці" роду  

 

 Лікувальний корпус повітової земської лівкарні в Костромі

 

 

 Августов (Підляське воєводство, Польща). Колишні казарми 1-го Креховецького уланського полку, в якому служив Анджей Богомолець. Сучасний вигляд 

 

Храми

 

Орша (Білорусь). Кутеєнський Богоявленський жіночий монастир. Сюди крилатий гусар Григорій Богомолець (кінець XVI/початок XVII в. – травень-серпень 1640 р.) пожертвував перед смертю 20 грошів литовських «за провід тіла». Знімки початку ХХ ст.

 

 

 

Костел Божої Матері – Переможниці, в якому служив Ян-Хризостом-Антоній Богомолець (1724-1795). Сучасний вигляд. Варшава, район Камьонек. Фото люб'язно надані їх авторкою - львівським істориком Олесею Ісаюк. Липень 2015 р.

 

Свято-Покровський кафедральний собор у Вітебську. Побудований в 1814-1821 рр. на кошти шляхти, до збору яких був причетний вітебський губернський маршалок (предводитель дворянства) Ромуальд Богомолець (1782-1840)

 

Костел Ісуса-Короля (кінець XIII ст.). Сучасний вигляд. Щецин (Польща)

 

Інтер'єр костьолу Ісуса-Короля. Над головним вівтарем – ікона «Деісіс» роботи Олександри («Кайї») Богомолець (1927-2000)

 

Вхід до каплиці, заснованої Анджеєм Богомольцем, на честь тих, хто ходить під вітрилом, при костелі Святої Марії. Гданськ, Польща

 

Барельєф із зображенням яхти «Даль» і написом «Матері Божій, Королеві дальніх морів і океанів, заклав цю каплицю моряк-вітрильник Анджей Богомолець»

 

Фігура Божої Матері – Королеви дальніх морів

 

Фрагмент інтер'єру каплиці Божої Матері – Королеви дальніх морів

 

Трьохсвятительська церква. Село Лемеші (Козелецький район, Чернігівська область, Україна). Двір цієї церкви служив місцем поховання кількох поколінь Богомольців «чернігівської гілки»

 

 

 

Гадяч (Полтавська область, Україна). Свято-Успенський собор. Тут вінчалися Олександр Михайлович Богомолець (1850-1935) і Софія Миколаївна Присецька (Богомолець) (1856-1892). До наших днів не зберігся. Фото кінця ХІХ - початку ХХ ст.

 

 

 

Гадяч (Полтавська область). Свято-Успенський собор. Споруджений на місці зруйнованого більшовиками однойменного собору, де вінчалися Олександр Михайлович Богомолець та Софія Миколаївна Присецька (Богомолець)

 

 Храм Хрестовоздвиженського римо-католицького приходу у Розентові (сел. Малта, Латвія). Його подвір'я стало місцем останнього спочинку Терезії фон Фелькерзам (Богомолець) та двох її синів - Ігнація й Михайла. Фото люб'язно надане настоятелем приходу, о. Володимиром Гусєвим

 Внутрішнє оздоблення храму Хрестовоздвиженської римо-католицької парафії в Розентово (сел. Малта, Латвія). Фото люб'язно надано настоятелем парафії, о. Володимиром Гусєвим

 

Розентово. Костел св. Антонія. Був побудований поруч з Розентовським маєтком Фелькерзамів, який згодом перейшов до Ігнація та Михайла Ромуальдовичів Богомольців. До наших днів не зберігся. Графіка. Автор невідомий. 1797 Робота поміщена у збірнику Кшиштофа Бротце "Monumenta Livoniae". Скан-копія люб'язно надана настоятелем Розентовського Хрестовоздвиженського римко-католицького приходу о. Володимиром Гусєвим

 

 Августов (Підляське воєводство, Польща). Полковий костьол 1-го Креховецького уланского полку, в якому служив Анджей Богомолець. Сучасний вигляд