Анджей Богомолець

Деталі: Категорія: Uncategorised; Опубліковано: Середа, 22 жовтня 2014, 05:34; Перегляди: 1177

Воїн, мореплавець, патріот

Анджей Богомолець – один з найбільш яскравих представників «вітебської лінії» роду Богомольців, чиє життя могла б послужити сюжетом для кіносценарію.

Народився в маєтку Горикольн режицкого повіту Вітебської губернії (зараз на території сучасної Латвії).

Під час першої світової війни (в липні 1918 р.) Анджей Богомолець вступив до уланського полку польської Добровольчої армії Юзефа Галлера. Був величезного зросту – майже двох метрів. В серпні 1920 року 19-річний Анджей брав участь у боях за Варшаву («Чудо над Віслою»), а також в інших боях польсько-більшовицької війни. З неї Польща вийшла переможцем. Завдяки цій перемозі, просування більшовизму в Західну Європу було зупинено. За участь в боях проти більшовиків Анджей Богомолець був нагороджений орденом «Хрест відважних» (Krzyż walecznych), заснованим буквально за два дні до початку Варшавської операції. Таким чином, він був одним з перших, удостоєних цього ордена.

Після війни Анджей Богомолець кілька років продовжував службу в уланах. В "Офіцерському щорічнику» за 1923 рік проходить як поручик (звання присвоєно 1 серпня 1921) розквартированого в Білостоці та Августовому 1-го Креховецького уланського полку. Відзначений французької Пам'ятною медаллю про першу світову війні (MCGG) і Межальянсовой медаллю (MI – Medaille Interalliee).

Пізніше перейшов у 26-й Великопольський уланський полк ім. Яна Кароля Ходкевича, дислокований в Барановичах, де командував 3-м ескадроном.

Перебуваючи ще на військовій службі, захоплювався яхтовим спортом. Плавав із Маріушем Заруським – відомим польським яхтсменом, командиром 11 уланського полку, талановитим письменником. Плаваючи з Заруським, познайомився з Яном Вітковським і Єжи Свєховським. Пізніше вони увійшли до складу екіпажу яхти «Даль» (довжина 8,5 м, водотоннажність 4,5 т, парусність 45 м2) і стали першими поляками, які перетнули на яхті Атлантичний океан (1933-1934 рр.).

Яхта була мало пристосована для великих океанських подорожей. Опинившись в центрі циклону, судно втратило щоглу. Зимівлю екіпаж провів на Бермудських островах. Перезимувавши і відремонтувавши «Даль», мандрівники продовжили плавання, але вже вдвох – Богомолець та Свєховський.

В такому складі екіпаж дістався до Нью-Йорка, а звідти яхта, супроводжувана захопленою публікою, особливо американцями польського походження, попрямувала до Великих Озерах і в Чікаго на Всесвітню виставку.

Про цю подорож Анджей Богомолець написав книгу «Подорож на яхті «Даль»». Книга витримала кілька перевидань і вважається понині настільною книгою кожного польського яхтсмена.

Яхта «Даль» залишилася в Чікаго. Анджей Богомолець, який був власником яхти, продав її за 1623 долара польській громаді міста. Звичайно, яхта коштувала дорожче, але Анджей Богомолець хотів, щоб вона залишилася в США в якості символу Польщі як морської держави. Якийсь час вона перебувала там в Морському музеї, потім була видалена з експозиції і лише в серпні 1980 році була перевезена до Польщі, в Гдиню, звідки свого часу вийшла в похід. Зараз яхта перебуває у Музеї Вісли в м. Тчеві.

Незабаром після подорожі Анджей Богомолець залишив військову службу. У відставку вийшов у чині ротмістра. У 1936-1939 рр. служив по дипломатичній лінії – тимчасовим повіреним у справах Польщі в Шанхаї. Там його застала друга світова війна.

Під час війни Анджей Богомолець бився добровольцем у складі Польських Збройних сил у Франції (офіцером зв'язку, 1940 р.); після капітуляції французької армії опинився з евакуацією у Великобританії. За деякими даними, служив у британській розвідці, за іншими – в британських командос, але деталі невідомі. Потім воював добровольцем у Північній Африці. У Лівії під Тобруком був важко поранений. Після одужання – на Близькому Сході, в Італії в складі Польських Збройних Сил під командуванням відомого воєначальника, національного героя Польщі, генерала Владислава Андерса. За мужність у війні проти гітлерівців удостоєний польського ордена Virtuti Militari і вищої нагороди Франції – ордена Почесного Легіону.

Після війни емігрував до Канади. Жив у провінції Альберта. 17 жовтня 1962 р. королева Англії Єлизавета II присвоїла підполковнику Анджею Богомольцеві звання почесного полковника (Honorary Lieutenant Colonel) 19-го драгунського полку провінції Альберта (19th Alberta Dragoons).

В історії полку на його офіційному сайті повідомляється, що він був «великою удачею» для з'єднання. Крім того, колишній кавалерійський офіцер зі своєю дружиною володів великим ранчо в районі Кардстон і Кроузнест Пасс, яке часто відвідували офіцери - канадські товариші по службі Анджея Богомольця. Це ранчо потім належало різним власникам, останні з яких передали його державі. Зараз там національний заповідник, який так і називається – Bohomolec ranch.

Анджей Богомолець активно цікавився подіями на батьківщині. Причому він пам'ятав не тільки про своє польське, але й про білоруське походження. У 1954 р. він подарував «Дому Марії» (Marian House) в Лондоні, де збиралися білоруські національні емігрантські об'єднання, ікону-деїсіс «Святі заступники білоруського народу». Ікону написала українська художниця Ірина Коростовець. 2 серпня того ж року ікону освятив архієпископ Вільям Годфрі. На ній зображені Ісус Христос, Діва Марія, Іоанн Хреститель і п'ятеро білоруських святих. Серед цих п'ятьох – Йосафат Кунцевич, Полоцький греко-католицький архієпископ, убитий під час конфліктів між православними та греко-католиками у Вітебську в 1623 р.

Подарунок Анджея Богомольця викликав негативну реакцію у деяких представників білоруської діаспори в Лондоні. Зав'язалася полеміка в емігрантській пресі. У відповідь титулярний єпископ маріанський Чеслав Сипович написав статтю «Лев Сапєга і св. Йосафат», в якій виклав свій погляд на особистість Йосафата Кунцевича та його діяльність. Нині ікона висить за вівтарем каплиці святих Петра і Павла в Marian House.

Анджей Богомолець також надавав фінансову підтримку лідеру профспілкового об'єднання «Солідарність» Леху Валенсі.

По поверненню яхти «Даль» до Польщі Анджей Богомолець заснував у Гданську каплицю на честь тих, хто ходить під вітрилом, при костелі Святої Марії. Каплицю прикрашає гравюра із зображенням яхти «Даль» і написом «Матері Божій, покровительці дальніх морів і океанів, каплицю цю заклав моряк Анджей Богомолець» (Matce Bożej, patronce dalekich mórz i oceanów, kaplicę tę ufundował żeglarz Andrzej Bohomolec).

Помер Анджей Богомолець 12 грудня 1988 р. в Едмонтоні, провінція Альберта (Канада). Похований на католицькому кладовищі Святої Трійці в Едмонтоні (25521 Highway 19 Nisku Edmonton Census Division Alberta Canada).

Джерела й література:

1. НИАБ. Ф. 2512. – Оп.1. – Сп.№ 355. – Л. 16.

2. Rocznik oficerski. – Warszawa, 1923 – S. 601, 688.

3. Bohomolec A. "Wyprawa na jachtu Dal". – Warszawa. Towarzystwo wydawnicze "Rój", 1936. – S. 256.

4. Dziennik "Goniec Częstochowski"//22 czerwca 1938 r. – # 140. – S. 4.

5. Wywiad z Wojciechiem Jakobsonem. – "Zeszyty Żeglarskie", 23 sierpnia 2005 r. http://www.jkazs.szczecin.pl/archiwum/dal2/wdx.htm

6. Strona internetowa "Spacery po Gdańsku" http://www.spacery.gdansk.pl/gdansk/index.php?dzial=spacery&miasto=gdansk&id=madonny 7. Strona internetowa Bazyliki Marjackiej w Gdańsku. http://bazylikamariacka.pl/019.html

8. Radio Vatican. http://storico.radiovaticana.org/bie/storico/2007-04/129478______-.html

9. The 19th Alberta Dragoons History webpage http://sites.google.com/site/the19thalbertadragoons/1946-1964

10. Instytut Józefa Piłsudskiego w Ameryce http://www.pilsudski.org/Polish/Zbiory/Archiwum/Archiwum-131.html

11. Місце поховання Анджея Богомольця. http://www.findagrave.com/cgi-bin/fg.cgi?page=gr&GScid=2360239&GRid=75120575&

12. Місце поховання Корнелії Богомолець. http://www.findagrave.com/cgi-bin/fg.cgi?page=gr&GScid=2360239&GRid=75120576&