Акцизний чиновник, дійсний статський радник. Батько майбутнього генерала-хорунжого УНР Вадима Михайловича Богомольця і актриси Наталії Богомолець.

Михайло Михайлович - був наймолодшим серед дітей титулярного радника і судового засідателя в Ніжинському повітовому суді Михайла Федоровича Богомольця. Так само, як і його старший брат Віталій обрав кар'єру держслужбовця. Служив акцизним чиновником і дослужився до рангу дійсного статського радника. Кавалер орденів св. Станіслава 3 ст. (5квітня 1898 р.) і св. Анни 2 ст. (17 квітня 1905 р.)

Михайло Богомолець був людиною освіченою, дуже цікавився українською культурою і театром. Саме з Михайла Михайловича почалася давня дружба Богомольців з великою українською театреальною актрисою Марією Заньковецькою. Дружба ця потім перенеслася і на його дочку Наталю, яка опікувалася видатною актрисою до її останніх днів.

Частим гостем у родині Михайла Михайловича був український театральний діяч Марко Кропивницький, котрий заохочував Наталю Богомолець до театру.

В родині Михайла Богомольця і його дружини Юлії деякий час в злагоді і любові жили син Вадим і невістка Софія, уроджена Тихоцька. Софія після смерті своїх батьків -генерала Геоогія Тихоцького і матері Ніни Беклемішової і з дозволу Михайла Богомольця і при повній підтримці змогла забрати в родину Богомольців на виховання з Санкт-Петербургу свою осиротілу меньшу сестру. В Кишиневі в родині Михайла Богомольця жив деякий час і його брат Олександр - мій прапрадід і батько Олександра Олександровича Богомольця, коли переховувався від нагляду жандармів. А потім і мій прадід познайомився там з Олею Тихоцькою, моєю майбутньою прабабусею, покохав її й у них народився син Олег - мій дід.

Розкручуючи клубочок сімейної історії з кожним днем розумієш наскільки важлива і потрібна підтримка боизьких людей, порозуміння між собою в найтяжчі і найскрутніші часи родинної історії та історії країни. А родинна історія завжди тримається на історичній пам'яті, повазі і глибокій духовності нашого народу.