Єдиному на сьогоднішній день відомому мені георгієвському кавалеру серед Богомольців. Полковник і дворянин Миколай Богомолець категорично не прийняв більшовицьку революцію. Він знайшов себе в «білому русі», метою якого було реставрація Росії у «довоєнних кордонах».

Велика історична драма не раз розділяла наш рід, розводячи рідних по крові людей по різні боки фронтів. Полковник Миколай Богомолець в Омську приєднався до армії адмірала Колчака, брав участь у військовому перевороті, в результаті якого Тимчасовий Всеросійський Уряд (не плутати з Тимчасовим Урядом, який був скинутий більшовиками!) був повалений і до влади прийшов Колчак. Брав участь у Пермській операції 1918-1919 р. й весняному наступі Російської армії 1919, потім перейшов на службу в Далекосхідну армію отамана Григорія Семенова, де відважно командував дивізіоном бронепоїздів.

З часом нащадки і Тихоцьких, і Богомольців, і Рікордів були репресовані, деякі розстріляні, деякі закатовані в психлікарнях радянською владою... Війна, репресії, тортури проходять через багато поколінь роду Богомольців і ставлять їх по різні боки барикад. Але ми завжди виходимо з честю і гідністю з найтяжчих випробувань. Що об'єднує нас всіх? Гідність, честь, біль за свою землю, втрати, патріотизм, моя повага до них як до героїв і наше життя, бо я і мої діти - це їх майбутнє.

Приклад моєї родини, історичний досвід мого роду дозволяють і мені сьогодні - в ці важкі для країни часи - залишатися собою і чинити так, як велить мені обов'язок, совість і родова пам'ять...