Софія Богомолець, мати академіка Олександра Олександровича Богомольця, і її подруга Єлизавета Ковальська зробили невдалу спробу втечі з Іркутського тюремного замку, котрий служив пересильною в’язницею на шляху до каторги.

То була перша спроба бунту молодої революціонерки, матері академіка Олександра Олександровича Богомольця, проти каторжного режиму – зрештою, проти самодержавної влади, яку вона не визнавала. Вже після цього наглядачам мало бути зрозуміло, що з цією жінкою їм доведеться нелегко. Власне, так і сталося – Софія була ініціаторкою і учасницею не однієї акції протесту.

Якимось чином Ковальська роздобула мундир жінки-наглядача Іркутської в’язниці і перевдяглася в нього. Софія удавала з себе гостю наглядачки. Обидві жінки змогли без перепон вийти за межі тюремного замку. Близько десять днів переховувалися вони у місті, але вийти за його межі так і не встигли. Обох жінок жандарми впіймали на одній з квартир по вулиці 2-й Єрусалимській. Софію помістили в темний карцер, одягнувши на неї перед тим гамівну сорочку. За спробу втечі вона отримала додаткові п’ять років каторги. Але не скорилася.