Правління Павла I

Деталі: Категорія: Uncategorised; Опубліковано: Понеділок, 20 жовтня 2014, 07:21; Перегляди: 1382

Правління Павла I

Сімейство Богомольців за часів імператора Павла вперше було піддане репресіям з боку держави. Так, за особистим розпорядженням імператора у вересні 1799 р. був ув'язнений у Петропавловській фортеці колишній полковник народної кавалерії Великого князівства Литовського, статський радник Юзеф-Генріх фон дер Борх (1753-1835) – чоловік Анни Богомолець (сестри кавалергардів Станіслава і Ромуальда Богомольців, племінників Францішка Богомольця), згодом – вітебський губернський предводитель дворянства.

На період правління Павла І припадає так званий «бунт маршалків» в Білоруській губернії (1799 р.). У ньому брав участь двоюрідний брат Анни Богомолець, маршалок невельського повіту Білоруської губернії, титулярний радник Ігнацій Юзефович Богомолець. Маршалки, або повітові предводителі дворянства вимагали дотримання привілею вести судочинство за Литовським статутом, визнання за ними статусу сенаторів і припинення втручання російських чиновників у судочинство. Імператор залишив вимоги маршалків без розгляду, але з судових вироків, винесених за Литовським статутом, перестало стягуватися імперське судове мито.

«Павлівська» епоха в історії російської імперії досі викликає суперечливі оцінки істориків. Прагнучи реформувати застарілий державний і армійський механізм Росії, імператор Павел планував переробити його на прусський манер, при цьому сліпо переносячи прусські порядки (і то здебільшого їх зовнішню сторону) на грунт Російської імперії, не враховуючи її реалій. Багато в чому він також виходив з духу протиріччя по відношенню до своєї матері – імператриці Катерині ІІ. За життя та не допускала сина до управління державою, а на трон мала намір посадити після своєї смерті онука Павла – Олександра. Однак Павел все ж був проголошений імператором.

Після смерті Катерини ІІ її син змінив принцип престолонаслідування. Раніше його визначав указ Петра І, за яким імператор сам призначав наступника трону. Павел постановив, що відтепер престол буде передаватися по чоловічій лінії від батька до сина, а якщо дітей у імператора не було, то до старшого брата. Жінка теж могла успадковувати трон, але лише в тому випадку, якщо спадкоємців чоловічої статі в роду не залишалося.

Павел також видав укази, що обмежували владу дворянства над кріпаками. Панщина могла тривати максимум три дні на тиждень, при цьому заборонялося примушувати селян працювати по неділях і церковних святах.

Імператор також вводив тілесні покарання для дворянства з подальшою відправкою до Сибіру.

З армії були звільнені всі дворяни, хто номінально числилися і отримували платню, але не служили. Це помітно поповнило армійський бюджет. Багато офіцерів і генерали за грубе поводження з солдатами, розхлябаність і злодійство були розжалувані і заслані до Сибіру. Правда, «боротьба за гуманізм» поєднувалася із введенням прусської системи тілесних покарань («паличної дисципліни») і взяттям під варту дворян, у лояльності яких імператор був не цілком впевнений.

Імператор Павел був убитий змовниками у власній спальні 11 березня 1801 р.