Битва під Оршею (8 вересня 1514 р.)
History of family

Битва під Оршею (8 вересня 1514 р.)

Битва під Оршею (8 вересня 1514 р.)

 

Московська армія після взяття міст Дубровни і Друцька розташувалася біля Орші в районі річки Березина. Полки Великого князівства Литовського, пройшовши маршем від Мінська до Борисова, напали на московитів 27 серпня ще під час їх переправи через Березину, розбивши кілька передових полків. Після цього в Борисові розташував свою ставку король Сигізмунд Старий, а князь-гетьман Костянтин Острозький двинув основні сили до Друцький полях. На марші передові загони литовсько-руського війська розбили кілька московських загонів. Дізнавшись про наближення литвинів, московити відійшли до узятої раніше Дубровни і зайняли ділянку між ним і Оршею.

Чисельність московського війська разом з їх татарськими союзниками становила, за оцінками польських істориків (М. Гембарович, З. Жигульський), в межах 40-70 тис. Король Сигізмунд в листах своєму послу в Ватикані писав про 80 тисяч. Литовсько-русько-польського війська, разом з навербованою піхотою в Німеччині та Угорщині – від 25 тисяч (за даними хроніста Мацея Стрийковського) до 35 тисяч (за розрахунками польського історика З Жигульского).

Князь Острозький переправив свої війська через Дніпро. Тил був захищений річкою, правий фланг – болотом і річкою Кропивною. Великий гетьман вишикував об'єднані сили у дві лінії. Польські важкі вершники займали праву частину центру першої лінії, ліва частина і фланги були зайняті литовсько-руської кіннотою. Піхота і артилерія знаходилися в другій лінії. Московити побудували свої війська в три лінії, поставивши на флангах по кінному загону.

Бій почала московська дворянська кіннота фланговим ударом по лівому литовсько-руському флангу, розраховуючи перекинути литвинів в Дніпро і в болото. Литвини чинили запеклий і стійкий опір і скували боєм атакуючих. Тим часом Костянтин Острозький направив з другої лінії найману піхоту, яка відкрила по московській кінноті фланговий рушничний вогонь зліва. Потім князь-гетьман особисто повів литовсько-руських кіннотників в контратаку. Московська піхота була зім'ята, литвини дійшли до основних сил московитів і навіть увірвалися в їх ряди, але були відбиті.

Московити спробували взяти правий фланг литвинів – ті також чинили запеклий опір, а потім різко подалися назад. Переслідуючи їх, московська кіннота потрапила під обстріл литовсько-руської артилерії. Гарматний залп був підкріплений ударом польської важкої кавалерії, яка скинула московитів в болото Кропивної.

Поки поляки добивали лівофланговий загін московської кавалерії, князь-гетьман Костянтин Острозький наказав перенести артилерійський вогонь вглиб основного шикування московитів. Після обстрілу поляки, які встигли перешикуватися, атакували поріділі московські ряди. Московити почали безладно відступати.

Король Сигізмунд Старий у своїх листах повідомляв, що втрати московитів убитими й полоненими склали близько 30 тисяч, а в полон потрапили їхні головні полководці, в тому числі й головнокомандуючий Іван Челяднін.