Березовські (Berezowski)
History of family

Березовські (Berezowski)

Березовські (Berezowski)

 

У гербовнику Адама Бонецького фіксуються дві гілки роду Березовських (Boniecki A. "Herbarz Polski" - Warszawa, 1899. T. I - S. 167-168), обидві з яких можна характеризувати як українсько-польські. Одна гілка, гербу Пшестшал, зосереджена в подільському воєводстві. Зв'язок між членами «подільської гілки» простежено досить фрагментарно. Перший з неї, про кого згадує А. Бонецький під 1662 роком – Анджей Березовський, «королівський ротмістр». Можливо, мав брата Стефана, у якого, в свою чергу станом на 1664, фіксується четверо дітей – Теодор, Миколай, Станіслав і Марина (Maryna). Під 1733 р. А. Бонецький фіксує Яна на Поділлі Березовського, одруженого на Катажині Дзвонковській. Павло Березовський (можливо, син або племінник Яна) спочатку був віце-регентом гродським вінницьким. Потім – брацлавським городничий, але цю посаду переуступив в 1787 р. якомусь Войцеху – можливо, своєму братові. Мацей (Матвій) Березовський з цього ж роду був у 1778 р. намісником земським київським. Павло та Олександр Березовські – один, відповідно в 1780, а другий в 1788 рр. – регенти прикордонної комісії брацлавської. У тому ж 1788 р. Юзеф Березовський обіймав посаду київського судового віце-регента. Ада Березовська, дочка Алоїзія Березовського і Ядвіги Жуковської, в 1898 р. вийшла заміж у Варшаві за графа Яна Олізара (Там же). 

Інша гілка печаталася гербом Сас і походила з Руського воєводства. Найстаріша згадка про цей рід, за А. Бонецьким, датується 1499 р., коли якийсь Кудін Березовський мав судову справу з якимсь Цебровським у Львові. Потім А. Бонецький з перервою майже в півтора сторіччя згадує Федора, Андрія та Петра Березовських (можливо, братів), які під час перепису шляхти землі львівської в 1651 р. заявили, що готові ставитися на війну; Федір – з двома кіньми, Андрій – з одним, а Петро – пішо. Самуель Березовський брав участь в обранні короля Речі Посполитої Августа II. 

Станом на кінець XVIII в. рід був дуже поширений, причому його представники для того, щоб відрізнятися між собою, використовували т. зв. «придомки» в іменуванні. А. Бонецкий наводить у своїй статті про Березовських 20 таких «придомків» (Там же. - С. 168). У томі доповнень А. Бонецький дає детальний розпис деяких представників обох гілок Березовських, починаючи з 1840-1860-х рр. (Boniecki A. "Herbarz Polski. Uzupełnenia i sprostowania do części pierwszej". Zeszyt I. - Warszawa, 1901. - S. 107-108). 

Батько Ольги Вадимівни Богомолець, Вадим Акимович Березовський, сам себе відносить до «галицької» гілки роду.