Присецькі (Przysiecki)
History of family

Присецькі (Przysiecki)

Присецькі (Przysiecki)

 

З родом Присецьких (Пшисєцких) гербу Новина Богомольці перетинаються двічі – один раз у «вітебській» гілці, інший у «чернігівській». У XVIII столітті писар гродський вітебський, депутат Головного Литовського трибуналу (1762), староста чеховський Юзеф Богомолець («вітебська» гілка) (1721-1723 рр. - кінець XVIII в. (80-90-і рр.)) поєднався шлюбом (можливо, вдруге) з Констанцією Присецькою (Анищенко Я. К. Ураднікі беларускіх земляў ВКЛ пры Станіславе Панятоўскім. Минск 2008).  

 22 серпня 1876 р. земський лікар і революціонер-народник Олександр Михайлович Богомолець («чернігівська» гілка) взяв за дружину Софію Миколаївну Присецьку, доньку відставного офіцера царської армії. Другий син від цього шлюбу – Олександр Олександрович Богомолець, президент Академії Наук УРСР. Прямим нащадком Софії Присецької гербу Новина є Ольга Богомолець гербу Помян – доктор медицини, професор, заслужений лікар України. 

 Написання родового імені може мати різні варіанти. Каспер Несецький у своєму гербовнику наводить два варіанти: Przysiecki і Przesiecki. Відповідно, в східно-слов'янських мовах: Присецький, Пресецький (укр.), Присецкий, Пресецкий (рос.). 

 У «зборівському» козацькому реєстрі Б. Хмельницького 1649 р. згадується козак Полтавського полку Гадяцької сотні Дмитро Плисецький («Реестр всего войска запорожского…». – М. 1875. – С. 298) (можливо, в даному випадку маємо справу з опискою, зумовленою неправильною вимовою). «Місце приписки» Дмитра Плисецького могло б деякою мірою пояснити появу предків Софії Миколаївни Присецької на Полтавщині, де був родовий маєток її батька. Але прямих доказів приналежності козака Плисецького до роду Присецьких не знайдено.

 Згідно з гербовником Каспара Несецького (Herbarz Polski Kaspra Niesieckiego. T. VII. - Lipsk, 1841. - S. 561-562), перша письмова згадка про Присецьких відноситься до другої половини XVI ст. Рід має великопольське походження, поступово переселився до Великого князівства Литовського. 

 Першим, хто переселився, був Єжи Присецький – гусарський ротмістр, полковник кварцяних військ. 8 вересня 1563 р. він одружився на Софії Сологуб – доньці смоленського воєводи Юрія Сологуба. К. Несецький пише про нього як про «спадкового власника значних статків у Короні та Литві». У Єжи та Софії Присецьких було сім синів і дві дочки. Один із синів, Адам Присецький (пом. 7 січня 1651 р.), пішов шляхом батька, обравши військову службу. У війську Великого князівства Литовського дослужився до полковника. Сімейну традицію продовжив його син від першого шлюбу Стефан Присецький, який «був убитий на війні з москалями під Смоленськом» (очевидно, в період «димітріади». – Ред.). Син Адама Присецкого від другого шлюбу, Єжи Адам Присецький, будовничий полоцький, одружився на Софії Віслоуховні, доньці підсудка оршанського, яка доводилася ріднею сімейства першої дружини його батька. 

Праправнук Єжи Адама, Мацей Леонард Присецький, підстолій венденский, який народився 20 лютого 1740 р., одружився зі своєю кузиною, Розалією Присецькою, донькою житомирського чашника. 

Один із синів Єжи Адама Присецького – Домінік Присецький (нар. 8 червня 1670 р.), успадкував від батька його посаду. Одружився на Констанції Єсманівні – доньці мінського каштеляна, яка походила з того ж роду, що й друга дружина його діда Адама. Посада перейшла його синові Леону, який одружився на Саломеї Хмажанці, доньці мінського скарбника. Один з їхніх синів, Бенедикт Присецький (р. 30.04.1757 р.), служив королівським шамбеланом, ротмістром віленського воєводства, а також хорунжим другої бригади народної кавалерії Великого князівства Литовського, реформованої з крилатих гусарів. 

Рідний брат Леона Присецького, Ігнацій Присецький, одружився з Анною Хмажанкою. Одна з його дочок, Констанція Присецька, імовірно і є та сама, яка була заміжня за Юзефом Богомольцем

К. Несецький також згадує якогось Пресецького (Przesiecki) з Віленського воєводства, який брав участь у виборах короля Яна Казимира (K. Niesiecki. Herbarz Polski. T. ХI. - Lipsk, 1845. - S. 363) ИЮМ (Вып. 2, 1871 г.) наводить також запис у книгах Полоцького земського суду від 10 січня 1692 р., де згадується підсудок цього суду, Самуель Присецький (C. 287).