Лівонська війна (1558-1583 рр.)

  • Друк

Лівонська війна (1558-1583 рр.)

 

Через двадцять чотири роки після Стародубської війни король Сигізмунд Август зажадав від Івана Грозного вивести війська з Лівонії. Цар у відповідь направив експедиції проти литвинів в район Мстиславля і Вітебська. Литвини зробили декілька прикордонних набігів на зайняті московитами землі. Так 1561 року Литва і Польща втягнулися в Лівонську війну.

У 1563 році сам цар повів війська на Полоцьк і змусив місто здатися. Між Московією та Литвою почалися переговори про мир – у цей час Сигізмунд Август зібрав сили, після чого князь Миколай Радзивілл повторив, правда, в менших масштабах, битву під Оршею, розгромивши війська князя Петра Шуйського, а князя Курбського – під Невелем. Курбський переходить на бік Литви, після чого вже в складі великого литовського загону Миколая Радзивілла здійснює рейд по захопленій московитами частині Білорусії, доходячи до Великих Лук.

Полоцьк, однак, залишився за московитами. Звідти, а також зі Смоленська вони розсилали по Литві дрібні диверсійні загони. Спроби литвинів вибити московські війська з Чернігова успіху не мали. Правда, литвини розбили московські полки при фортеці Коп’є і здійснили рейд у Новгородську землю, взявши Ізборськ. Але надовго в ньому не затрималися.

Після цього Литва більш ніж на десять років виходить з війни. Відновила вона свою участь у ній уже в складі нового державного утворення – Речі Посполитої і за нового короля, Стефана Баторія. Той переконав сейм відновити військові дії проти Москви. У 1578 р. він посилає литовські війська до Вендена на з'єднання зі шведами. Об'єднані сили розбивають московитів. Наступного року Стефан Баторій особисто повів війська на Полоцьк і звільнив місто. У 1580 р. війська Речі Посполитої зайняли Великі Луки, Торопець, Заболоття і загрожували безпосередньо Пскову.

Лише на початку 1581 р. московські війська змогли огризнутися рейдом в райони Орші і Могильова, але особливого успіху це не принесло. Більш за те, в лютому того ж року литвини взяли і спалили Стару Руссу. А в серпні 1581 р. об'єднані війська Речі Посполитої обложили Псков. Гарнізон героїчно чинив опір, але сили були нерівні.

6 січня 1582 р. було підписано принизливе для Івана Грозного Запольське перемир'я, за умовами якого, Москва відмовлялася на користь Речі Посполитої від усіх своїх завоювань в Лівонії.