Жаби (Żaba)

Деталі: Категорія: Uncategorised; Опубліковано: Понеділок, 20 жовтня 2014, 07:15; Перегляди: 1366

Жаби (Żaba)

Юзеф Богомолець (1728 – між 1789 і 1797), син Павла-Юзефа Богомольця та Францішки Цедровської, рідний брат Францішка і Яна-Хризостома-Антонія Богомольців, був одружений першим шлюбом на Францішці Жабі гербу власного (Костеша і Одровонж змінені). Служив писарем гродських вітебським, був депутатом головного литовського трибуналу, старостою чеховським. Другий шлюб уклав з Констанцією Присецькою (Анищенко Я.К. «Ураднікі беларускіх земляў ВКЛ пры Станіславе Панятоўскім». Минск, 2008).

Каспер Несецький стверджує, що рід Жаб споріднений з родом Стеткевичів, оскільки обидва «від рідних братів походять» (Niesiecki K. "Herbarz Polski". T. Х. - Lipsk, 1845. - S. 1-2), але доказів не наводить. До речі, рідна сестра Федора Євстафійовича Богомольця, Анна Євстафіївна (рідна тітка Михайла Федоровича Богомольця, діда академіка Олександра Олександровича Богомольця), вийшла заміж за якогось Миколу Стеткевича, колезького реєстратора («ДК» ... - С. 58). Так що можна вважати (хоча і з натяжкою), що рід Богомольців пов'язаний з Жабами-Стеткевич двічі.

Жаби – один з литовсько-руських, а пізніше білоруських родів, які перебували в постійному сусідстві з «вітебськими» Богомольцями, починаючи з XVI ст. А. Бонецький відносить першу документальну згадку про Жаб до кінця XV ст. Саме тоді, за його інформацією, жив шляхтич Костянтин Жаба, який залишив після себе трьох синів: Семена, Василя та Івана. Серед «господарских зем'ян» вітебського воєводства хорунжий керновський Семен Жаба був одним з найбільш багатих – за даними одного з переписів війська ВКЛ за 1528 р. (всього їх було дві), на війну виставляв вісім коней. У хорунжого було шестеро дітей: п'ять синів і одна дочка Анна. Брати видали її заміж без приданого, через що їй довелося з ними судитися. Уряд хорунжого керновского перейшов від Семена Жаби до одного з його синів, Юрія Семеновича. Брати Юрія Семеновича, Борис і Богдан, стали королівськими придворними (Boniecki A. Poczet rodów w Wielkiem Ksiąstwie Litewskiem w XV і XVI wieku. - Warszawa, 1887. - S. 422). Брат Семена Жаби, Василь Жаба, 1528 року виставляв на війну ескорт з двох вершників (Ibidem).

Борис Жаба, перш ніж зробити кар'єру при дворі, служив ротмістром козачої хоругви (йдеться, очевидно, про «панцерну» кавалерію, яку також називали «козаками»). Відзначився у війні з Московією в 1578 р. – саме йому К. Несецький приписує основну заслугу в відвоюванні у московитів Динабурга (сучасний Даугавпілс). За заслуги Б. Жаба був нагороджений земельними володіннями в брацлавському воєводстві в 1601 р. Найімовірніше, його нащадками були Кшиштоф Жаба, чашник полоцький (1648), і Станіслав, писар гродський Новогродка (1661), а також невідомий на ім'я підсудок смоленський. Інші шляхтичі роду Жаб також займали різні повітові «уряди» в Білорусії, а, крім того, були депутатами на сеймах Речі Посполитої.

З початку XVIII в. два покоління Жаб служили в крилатих гусарів: Ієронім Жаба, підкоморій новогродський – полковник гусарської хоругви Великого князівства Литовського; на цій же посаді служив його син Ян Казимир, а його брат Валеріан-Антоній – гусарським хорунжим. Пізніше Валеріан-Антоній став депутатом, а потім маршалком скарбового трибуналу Великого князівства Литовського, каштеляном брест-литовським і полоцьким. Його старший син Юзеф вступив до ордену єзуїтів, молодший Ян пішов по стопах батька, ставши маршалком скарбового трибуналу. (Niesiecki K. Herbarz Polski. T. X. - Lipsk, 1845. - S. 1-2).