Війна 1507-1508 рр.

  • Друк

Війна 1507-1508 рр.

 

Війні передував черговий похід Менглі-Гірея на Литву (1505 р.). Цього разу об'єктом нападу стали білоруські землі – Клецьк, Несвіж, Слуцьк. Татари готові були рушити навіть на Вільно. У відповідь князь Михайло Глинський завдав кілька поразок кримчакам і розбив їх під Клецьком у 1506 р.

Після смерті короля Олександра правителем Польщі та Литви був обраний його брат Сигізмунд, відомий в історії як Сигізмунд Старий. Новий король, поставив ультиматум Москві про повернення Литві земель, відібраних за Благовіщенським перемир'ям. Отримавши відмову від великого князя московського Василя III, король почав військові дії. При цьому він переманив на свою сторону Менглі-Гірея, з яким на той момент у Москви сильно зіпсувалися стосунки.

Влітку 1507 р. литвини вдарили на Чернігів і Брянськ; одночасно кримчаки атакували «верховські князівства» на Дніпрі та Оці. Однак у серпні 1507 р. московити розбили татар і перейшли в наступ, дійшовши до Білорусії і осадивши Мстиславль. Осада, однак, виявилася безуспішною.

Між тим, у Василя III з'явився несподіваний, але сильний союзник – князь Михайло Глинський. Непересічна й амбіційна особистість із європейською освітою, він був звинувачений заздрісниками в прагненні захопити владу в країні й створити незалежне князівство. Бачачи в ситуації, що склалася, загрозу своєму життю, князь разом зі своїм братом Василем перейшов на службу до московського князя зі своїми людьми і землями. Взявши під контроль Мозир і сусідні з ним селища, брати Глинські обложили міста українського Полісся – Житомир і Овруч. Московські війська, в свою чергу, обложили Оршу, Мінськ і Слуцьк (останні два – за підтримки людей князів Глинських). Наближення великих литовських сил змусило московитів зняти облогу. Литвинам вдалося ненадовго відбити Білу, Торопець і Дорогобуж, але для розвитку успіху не вистачило сил, і ці міста незабаром знову зайняли московити.

Жовтневий 1508 р. мирний договір між двома великими князівствами – Литовським і Московським – підтвердили умови Благовіщенського 1503 р. перемир'я, з тією різницею, що до Литві перейшов місто Любеч. Литва також зберегла за собою землі князів Глинських, які перейшли на службу до Василя ІІІ.